Хто захистить українську землю від пограбування
Хто захистить українську землю від пограбування? Р озмову про землю почну з невеличкого відступу. Згідно з давньогрецьким міфом, аргонавти в подорожі за золотим руном у Колхіді зійшлися з місцевими племенами, що переважали їх силою. У найкритичніший момент бою, коли варвари були близькі до перемоги, аргонавти кинули в натовп варварів золотий злиток, камінь Ясона. Варвари перебились між собою. Це врятувало аргонавтів. Земельний кодекс можна порівняти з каменем Ясона, кинутим селянам, він зруйнував соціальний лад на селі. Непродуманість закону сьогодні проявляється у всьому. Цим Земельним кодексом фактично відроджують латифундії, від яких відмовився увесь цивілізований світ ще на початку ХХ століття (до речі, якщо в Російській імперії в 1861 році після відміни кріпосного права було 100% поміщицьких угідь, то у 1913 році їх залишилось близько 18 %). У той час, коли весь світ будує індустріально-інформаційне суспільство, ми цим Земельним кодексом повертаємось назад до латифундій. Сама аграрна реформа підмінюється одними балачками. Головним недоліком є те, що укази та постанови з реформування АПК на шляху від столиці до села гублять закладену в них суть та по-своєму трактуються місцевими чиновниками. Оскільки вони занепокоєні появою вільного селянина. Прийняття Земельного кодексу 24 жовтня 2001 року було успіхом Леоніда Кучми, бо прийнятий він був за його вказівкою всього лиш 226 голосами. Він приймався накануні виборної кампанії 2002 року. Кучма казав: "Якщо не буде прийнятий Земельний кодекс, я заветую Закон про вибори". Основними кураторами прийняття Земельного кодексу були Микола Азаров, Володимир Литвин - голова президентської канцелярії, Катерина Ващук - на той час голова Аграрного комітету ВРУ. Окремі положення кодексу фактично знищують фермерство. А це дуже суттєвий аспект, тому що без середнього класу на селі ми ніколи не побудуємо потужної держави. Іван Томіч - президент ФЗУ, теж підтримав прийняття Земельного кодексу, даже приніс коровай, щоб вручити Ващук К.Т. - голові Аграрного комітету. Земельна реформа на селі. Що це таке? Люди й досі не можуть зрозуміти її суті. Вона виплід тих агростратегів, котрі не рахуються з людьми. Твердять, що все робиться нібито заради блага селян, тільки хто, скажіть, будь ласка, спитав селян, чого вони, селяни, хочуть? Тож вийшло, що селян поділили на дві частини: котрі "хапнули" (їх не більше 3-5%) і ті, у кого "хапнули", перетворивши на злидарів. А що сьогодні? Горе-реформатори настроїлись на "поглиблення" реформ, приховуючи при цьому їх суть. Отож розробляючи і приймаючи Земельний кодекс (малу конституцію), його утаємничили від селян. Ніде й мови не було про громадське обговорення. Мабуть, тому, що в цьому документі закладено багато підступних, по суті антиселянських, положень. Їх і приховують від людей. Ось лише один момент. За Конституцією України земля наша не може бути власністю іноземців. Це заборонено. До речі, в розвинутих країнах зараз держави викуповують землі, котрі належали приватним особам. В Ізраїлі, до відома, вся земля державна. Та коли не можна увійти у двері, злодій лізе у вікно. Особливо, коли ще вікно хтось залишає спеціально відкритим. А може, йдеться про чітко розроблений план обезземелення української нації, виведення пульту управління українською землею, основним виробничим засобом, що сьогодні коштує майже 2 трлн. євро і ціна зростатиме, за кордон? Як приклад, дії ТОВ "Чиста криниця" Полтавської області Новосанжарського району, де громадянам України належить 0,028% Уставного фонду, а 99,972% - громадянам Росії, які представляють "СеверКапСтрой" и "СибНефтеГосстрой" (г. Горно-Алтайск), "ЗапСибГазМонтаж" (Республіка Калмикія м. Еліста), російські офшори, де вони за безцінь, при потуранні української влади, забрали у селян землі, багаті на нафту і газ. Може, готується черговий, грандіозний "кидок" на зразок афери із заощадженнями населення, коли було вкрадено 142 млрд. доларів, чи коли було приватизовано майнових комплексів на 600 млрд. доларів, а до бюджету потрапило лише 5 млрд.? Гостинно відкритим "вікном" у Земельному кодексі (хоча це приховується від українського народу) є положення, що іноземці та іноземні компанії не можуть мати землю у приватній власності, але нічого не сказано про акціонерні компанії за участі іноземного капіталу. Значить, їм можна. Так наші "олігархи" за свої гроші, що находяться в офшорах, збираються "кинути" український народ. Значить, такі компанії скуповуватимуть нашу землю і вона у нас відчуджуватиметься. Парламентарії Росії, Китаю, а також Польщі та інших країн Східної Європи дуже ретельно і відповідально віднеслися до законодавства у земельних відносинах. Наприклад, у Польщі запровадили мораторії на 18 років на продаж землі іноземцям. Ми ж у цьому законі заклали існування акціонерних товариств (тобто латифундій). За це, до речі, ратує Арсеній Яценюк, за крупнотоварне сільгоспвиробництво у своїх передвиборних гаслах. Між іншим, акціонерні товариства у сільському господарстві цивілізованих країн заборонені законом. Хіба можна було приймати Земельний кодекс у такій редакції? Як наочно засвідчує перебіг події у зв'язку з прийняттям Земельного кодексу України (малою конституцією), чесному, працьовитому селянинові немає місця на рідній землі. Йому лишається одне - йти зі своєю родиною у наймити до "земельних баронів". Ще до старту президентської кампанії необхідно зібрати позачергову сесію з цього питання. А перед цим провести його масове обговорення, щоб потім урахувати селянські зауваження й пропозиції і тільки після цього внести зміни до Земельного кодексу України з цього доленосного для країни питання. Світ зараз дуже швидко трансформується, змінюється. Від прийняття змін до Земельного кодексу залежить, яке місце займе Україна в цивілізованому світі: буде в авангарді чи опиниться на узбіччі історії.
Опубліковано: газета Український Південь. - № 30. - 2009.
