Генеральний план - "за" і "проти"
Миколаївська міська рада готується затвердити Генеральний план забудови міста Миколаєва на 25 років. Безумовно, Генеральний план дуже потрібен місту, але він повинен враховувати всі аспекти розвитку Миколаєва. На жаль, цього не помітно. Наприклад, запрограмовано, що через 25 років у місті буде 505 тис. мешканців. Як це можна прогнозувати? Населення планети, згідно із прогнозами ООН, буде стрімко рости, відповідні тенденції останнім часом спостерігаємо й в Україні, а це значить, що потрібно буде вдвічі підвищити випуск продовольства, щоб не спровокувати голод на Землі. І як не за рахунок українських земель можна буде виконати таку програму? Також не враховано глобальну міграцію населення - воно, до речі, вже почалося у зв'язку із кліматичними змінами. Коли весь світ переходить на енергозберігальні технології, випуск біопалива, Кабінет Міністрів і Верховна Рада України готують низку законів. У Європі вже використовується до 40%, а у нас - 0,83% цього палива. Приймається програма "Доступне житло", з використанням новітніх енергозберігальних технологій. Але багато нових тенденцій не враховано в Генеральному плані. На мої неодноразові звернення з приводу будівництва біоетанолових заводів, ще у 2006 році, була відповідь - "це все прожекти!". Але постійне зростання цін на пальне, а від того проїзду у маршрутних таксі та комунальних послуг у період кризи, - це що? А будівництво заводу за канадською технологією для зведення енергозберігальних споруд 375 тис. кв. м на рік, вартістю 150 дол. за кв. м не передбачено. "Де взяти 9 млн. доларів, а витрачати тільки 600 млн. м3 газу на опалення шкіл та лікарень, якщо за цією технологією лише за півроку утеплили всі школи та лікарні, що дало щонайменше економію 120 млн. м3 газу, а це - 36 млн. доларів. Коли країни ЄС роблять ставку на річковий флот, до речі, велика група суднобудівників Миколаєва виїхала на роботу до Чехії в лютому 2009 року на новий суднобудівний завод. Ми цього не враховуємо в Генеральному плані. Хоча через миколаївські порти їдуть величезні грузи, руйнуючи дороги і мости міста, погіршуючи екологічний стан. А ще в Генеральному плані два сміттєпереробні заводи біля житлових будинків. А вирішення транспортної проблеми, що закладено у Генеральному плані, і зовсім не витримує ніякої критики, такі собі "Нью-Васюки" з Романа Ільфа і Петрова "12 стільців". Ставлячи собі запитання, чому депутати так квапляться з прийняттям ген. плану, я прийшов до висновку, що депутатський корпус міської ради не вірить, що знову їх оберуть у міськраду. Тому що земельку вони вже раздерибанили між собою. Наприклад, за 2007 рік депутати Миколаївської міськради продали 42 ділянки, площою у 556925 кв. м, поклавши у бюджет міста 21359920 грн. (один кв. м коштує 38 грн. 35 коп., або 706 доларів за сотню). Особливо цим переймається фракція Партії регіонів, маючи більшість у міськраді (голова фракції - Зібров). А община міста повинна буде після затвердження Генерального плану викуповувати землю під будівництво і розвиток інфраструктур на вторинному ринку. Наприклад, на моє запитання: "А де буде оптовий ринок для с/г продукції, як у всіх розвинених країнах?" член комісії показує на Херсонське шосе. Я кажу, що оптовий ринок повинен бути на в'їзді в місто, а він показує на промділянку Матвіївського силікатного заводу - це вже приватна власність. А значить, потрібно викуповувати на вторинному ринку землю. Тому можна зробити висновок - так, ген. план потрібен місту, але змістовний, із перспективою розвитку міста. До речі, ще ніде у містах обласного підпорядкування не затверджений Генеральний план розбудови міст.
Опубліковано: газета Український Південь. - № 9. - 2009.
