Комунікації між органами державної влади та громадськістю є однією з умов демократичного розвитку держави, становлення громадянського суспільства в Україні.
У демократичному суспільстві політика держави формується з урахуванням інтересів та потреб громадян. Взаєморозуміння всіх суб’єктів формування та реалізації державної політики (органів державної влади, інститутів громадянського суспільства, громадян), забезпечення їх взаємодії в реалізації завдань єдиної державної політики дає змогу державі розраховувати на підтримку населення, а гілкам влади – досягати порозуміння, узгоджувати позиції, визначати шляхи реалізації єдиної державної політики.
Конституція України зобов’язує органи державної влади інформувати про свою діяльність, доводити до відома громадян законодавчі та нормативно-правові акти та надає громадянам право на участь в управлінні державними справами, направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
На сьогодні питання комунікації органів державної влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової комунікації, громадськості регулюються законами України "Про інформацію”, "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”, "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”, "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, "Про звернення громадян”, "Про місцеве самоврядування в Україні” тощо.
Проте процес інформаційного обміну між громадськістю, засобами масової комунікації, органами державної влади, органами місцевого самоврядування на сьогодні проходить складно, оскільки не сформувалися демократичні традиції в управлінні державою, аналогічні тим, що існують в розвинутих демократичних країнах. Крім того відсутні загальні легітимні принципи інформаційного обміну, які передбачалося визначити у Концепції інформаційної політики, схваленій у 2002 році Верховною Радою України у першому читанні.
На сучасному етапі розвитку суспільства настав час зміни парадигми в регулюванні процесу обміну інформацією на засадах комунікації, як то відбувається у демократичних країнах, де значне місце відводиться налагодженню зворотного зв’язку, громадського контролю за діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Аналіз актів законодавства, що регулюють питання комунікації органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськістю, свідчить, що ними не враховується розвиток нових інформаційно-комунікативних технологій. До того ж цими актами врегульовано лише певні форми комунікації з громадськістю та засобами масової комунікації, а положення постанов Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2004 року № 1378 "Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” та від 5 листопада 2008 року № 976 "Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади” поширюються лише на органи виконавчої влади. Натомість, механізм здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування актами законодавства залишається невизначеним.
Нагальна потреба у розробленні і реалізації засад державної комунікативної політики обумовлена необхідністю запровадження загальних стандартів двостороннього інформаційного обміну між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськістю, засобами масової комунікації, відсутність якого призводить до зниження якості рішень через неврахування інтересів всіх зацікавлених сторін. Наслідком цього є зниження рівня довіри громадян до органів державної влади, створення соціальної напруги в суспільстві.

 

Мета Концепції полягає у визначенні шляхів законодавчого врегулювання становлення комунікацій у суспільстві, в першу чергу, між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, засобами масової комунікації, громадськістю на принципово нових засадах рівного, взаємовідповідального соціального діалогу, що сприятиме зміцненню демократії, становленню громадянського суспільства в Україні.

 

Становлення громадянського суспільства та зміцнення демократії в Україні можливе за умови законодавчого регулювання впровадження у взаємовідносинах органів державної влади та органів місцевого самоврядування із засобами масової комунікації та громадськістю стандартів комунікації з урахуванням досвіду західних країн з усталеними традиціями демократії.
Оптимальним способом розв’язання визначеної проблеми є розроблення і прийняття Закону України "Про Основні засади державної комунікативної політики”.
Основні засади державної комунікативної політики повинні визначати:

 

Прийняття Закону України "Про Основні засади державної комунікативної політики” сприятиме: