Не питай, що місто зробило для тебе, а спитай, що ти зробив для міста!
Меню сайту

Категорії розділу
Наука [2]
З преси [8]
Звернення [1]

Наше опитування
Звідки дізналися про сайт?
1. від члена ради
2. на прес-конфереції
3. зі ЗМІ
4. інше
Всього відповідей: 1

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » З преси

Як депутати міськради збираються "кинути" громадськість і професійні спілки

18 червня 2009 року депутати міської ради збираються прийняти "Статут територіальної громади міста Миколаєва" (по суті малої Конституції міста). Причому приймати без проведення громадських слухань. "Статут територіальної громади міста" потрібно було б приймати на місцевому референдумі. До статуту є багато зауважень, але основне в ньому не передбачено такою інституцією - Громадська рада при місцевому органі виконавчої влади. Згідно з Указом Президента України № 854/2004 від 31 липня 2004 року "Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні реалізації державної політики" і Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" від 15 жовтня 2004 року № 1378 затверджено порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, яким визначені такі пріоритетні завдання Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади: - створення ефективних організаційних та правових умов для всебічної реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами; - забезпечення відкритості діяльності органів виконавчої влади; - врахування громадської думки в процесі підготовки та організації виконання їх рішень; - підтримання постійного діалогу з усіма соціальними групами громадян; - створення можливостей для вільного та об'єктивного висвітлення усіх процесів у цій сфері засобами масової інформації; - органам місцевого самоврядування рекомендується "вжити додаткових заходів для розширення участі громадян та їх об'єднань в обговоренні та вирішені важливих питань місцевого значення". Депутатам Партії регіонів даже не відомо, що положення розробляв уряд, очолюваний В. Ф. Януковичем - лідером Партії регіонів. Уж правда: "права рука не знає, що робить ліва". Це що, правовий нігілізм в партії? Громадські ради, які стали досить популярними в Україні впродовж останніх років, мають шанс стати справді важливим інструментом переходу взаємовідносин влада-громадськість, особливо в період кризи і політично-партійного безладу, на новий якісний рівень. Спробуємо з'ясувати, що таке Громадська рада і для чого вона потрібна. Громадські ради на рівні громад в умовах нинішнього суспільного плюарізму та активності суспільства дуже корисні, як показує світовий досвід. Налагодження діалогу між владою та громадою, громадська активність у громаді, наявність висококваліфікованих спеціалістів та небайдужих людей, котрі усвідомлюють свою роль та місце у соціальному діалозі з владою. Проте говорити про ефективність ГР у конкретній громаді можна лише тоді, коли сама ГР утворюється з певною важливою для громади метою, аналізуючи роботу вже утворених громадських рад в Україні. Я зробив висновок - існує три типи ГР: 1. ГР - "модна фішка", "є у всіх і хай буде у нас". Досить часто цей принцип спрацьовує. Міський голова десь почув від свого колеги, що в нього є таке утворення, як ГР, і від цього він має добрі стосунки з громадськістю та іноземними донорами. По приїзді у своє місто такий міський голова дає доручення комусь із своїх працівників підготувати розпорядження - і ГР створена. Без аналізу, потреби та мети утворення сподіватися на ефективну діяльність такої ГР не доводиться, і досить скоро про цю структуру забувають. 2. ГР створюється з метою показової підтримки дій місцевої влади громадськістю, що є також досить поширеною практикою в Україні. Знову ж таки розпорядженням міського голови утворюються ГР із представників організацій, які або отримують підтримку з місцевого бюджету або лідери яких є працівниками бюджетної сфери. Така ГР збирається досить епізодично, але, як водиться, в ситуації, коли місцевій владі слід показати, що у неї є значна підтримка громадськості. Як правило, на засіданні такої ГР робить доповідь міський голова чи його заступник, а далі декілька учасників ГР виступають з палкою підтримкою починань місцевої влади. З цього приводу монтуються теле- і радіопрограми, готуються публікації місцевої преси. Дуже часто за такого розвитку подій щодо ГР в громаді з'являється недовіра як до самої ГР, так і до тих організацій, що входять до її складу, особливо ж коли місцева влада не користується популярністю серед населення громади. 3. ГР - як експертно-консультативний орган. Вона утворюється з метою аналізу місцевої політики чи проектів місцевих нормативних актів у певних сферах та вироблення своїх пропозицій щодо цієї політики та проектів, може стати справді важливим додатковим ресурсом для місцевої влади. Правда, спосіб формування такої ради має передбачати певні кваліфікаційні вимоги щодо членства. Наявність серед членів такої ГР фахівців з певних питань, які не є працівниками виконкому чи інших бюджетних установ, є важливою гарантією якісної експертизи можливих дій цих рішень місцевої влади з точки зору їх оптимальності, бюджетної ефективності та корисні для громади. Така ГР може бути використана для фахового обговорення проектів місцевих нормативних актів, які підпадають під дію Закону "Про засади державної регулярної політики у сфері господарської діяльності". Вона надає можливість опробувати проекти неоднозначних рішень по фокусній групі, без обурення громади. Робота такої ГР зазвичай носить досить тривалий, постійний характер, потребує детального регулювання діяльності та організаційної підтримки. До речі, на консультативній раді при депутатській комісії, яка проходила 10 червня 2009 року, мер міста В.Д. Чайка підтримав створення експертно-консультаційної ради. Таким чином, законодавство України декларує в загальному вигляді права та можливості громадської участі, взаємодії влади з громадськістю. Однак для практичної їх реалізації цього замало. На мою думку, терміново на основі системного аналізу чинного законодавства та практики його застосування необхідно насамперед: - змінити на рівні правового регулювання, кадрової політики по всій вертикалі публічної влади філософію громадської участі за жорстким критерієм "Права громадянина (людини), персоніфікований обов'язок влади (органу, посадової особи, службовця)", відповідальність влади (політична, адміністративна, кримінальна); - забезпечити через постійно діючий механізм системи громадського контролю, через жорсткі механізми відповідальності перехід влади від філософії правління (незалежного від суспільства автономного суб'єкта) до філософії служіння громадянину, громаді, суспільству. Таким чином, ми збудуємо в місті Миколаєві взірець громадянського суспільства. Піраміда не буде перевернута.

 

С. Кисельов, політолог
Опубликовано: газета Український Південь. - 2009. - № 23.


Джерело: http://mnru.mk.ua/viewstory.php?sid=82024
Категорія: З преси | Додав: tserge (05.10.2009)
Переглядів: 557 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Ви зайшли як
Гість
3.142.98.108
Вихід

Форма входу

Пошук

Copyright MyCorp © 2024