1. Куди подається заява громадя­нами, які бажають безкоштовно оформити державний акт на право власності на земельну ділянку, до місцевої ради чи до територіального органу Держкомзему?

У відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 05.08.2009 №844 та регламенту, затвердженого головою Держком­зему, на їх виконання, громадяни, які бажають безкоштовно оформи­ти державний акт на право влас­ності на земельну ділянку згідно з прийнятим рішенням про прива­тизацію, подають відповідну заяву до управління (відділу) Держком­зему в районі (місті). Однак пода­ють не самі безпосередньо, а через органи місцевого самоврядування, що здійснюють організований прийом та передання таких заяв до від­повідного територіального органу Держкомзему за актами прийняття-передання.

Підставою для укладання дого­вору на виготовлення технічної документації зі складання державно­го акта на право власності на зе­мельну ділянку та договору на ви­готовлення та державну реєстрацію такого державного акта буде саме заява громадянина до того органу, що і укладає такі договори.

У випадку, якщо заява буде по­дана до органу місцевого самовря­дування і звернена саме до нього, у територіального органу Держком­зему не буде підстав для укладання вищезазначених договорів.

2. Чи можуть спадкоємці особи, якій, згідно з декретом Кабінету мі­ністрів України від 26.12.1992 року №15-92, передано у приватну влас­ність земельну ділянку, але держав­ний акт не видано, отримати дер­жавний акт на право власності на земельну ділянку на своє ім'я?

Абзацом Другим пункту 1 пере­хідних положень Земельного кодексу України встановлено, що рі­шення про передання громадянам. України безоплатно у приватну власність   земельних   ділянок, прийняті органами місцевого са­моврядування відповідно до декрету Кабінету міністрів України від 26 грудня 1992 року №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їхнім спадкоємцям державних актів на Право власності на земельну ділян­ку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ді­лянку.

Відповідно до Цивільного ко­дексу України, спадкування відбу­вається за законом, за заповітом або за спадковим договором.

У випадку спадкування за зако­ном спадкоємець (спадкоємці) по­дає заяву про виготовлення та видачу державного акта на право влас­ності на земельну ділянку. До заяви додається свідоцтво про право на спадщину (на інше майно). У зазна­ченому свідоцтві вказується, що майно успадковується спадкоємцем повністю або в певних частинах. Якщо повністю - державний акт ви­дається на таку особу, у випадку ус­падкування частини майна із зая­вою мають звернутися всі спадко­ємці та отримати у спільну часткову власність земельну ділянку, переда­ну у власність спадкодавцю за рі­шенням місцевої ради згідно з дек­ретом Кабінету міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92.

У випадку успадкування за запо­вітом питання повинно вирішува­тися з огляду на те, чи перейшло за заповітом до спадкоємця нерухоме майно, розміщене на даній земель­ній ділянці. У випадку відсутності на земельній ділянці майна питання вирішується у судовому порядку.

Питання спадкування майна за спадковим договором є більш складним питанням, і можливість виготовлення та видачі такому.-спадкоємцеві державного акта на право власності на земельну ділянку має бути підтверджена судовим рішенням.

3. Чи можна видати державний акт на право власності на земельну ділянку для обслуговування житло­вого будинку громадянину за рішен­ням ради, прийнятим згідно з дек­ретом Кабінету міністрів України від 26 грудня 1992 року №15-92 у випадку, якщо житловий будинок вже не є власністю такого громадя­нина?

Відповідно до статті 120 Земель­ного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розмішені, без змі­ни її цільового призначення, у роз­мірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчужен­ня житлового будинку, будівлі або споруди не визначено розміру зе­мельної ділянки, до набувача пере­ходить право власності на ту части­ну земельної ділянки, що зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, а також на ту частину земельної ділянки, що необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, у громадянина, який продав або іншим способом здійснив відчуження житлового бу­динку, немає права на виготовлен­ня та видачу йому державного акта на право власності на земельну ді­лянку для. обслуговування житлового будинку, оскільки останній? Йому вже не належить. У такому випадку на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та свідоцтва про право власності на

житловий будинок, виданого його покупцеві, орган місцевого самов­рядування має прийняти рішення про те, що рішення про передання у приватну власність громадянину згідно з декретом Кабінету мініс­трів України від 26 грудня 1992 ро­ку №15-92 втратило чинність. Пра­во на оформлення земельної ділян­ки для обслуговування житлового будинку у власність або у користу­вання має новий власник житлово­го будинку на загальних підставах.

4. Чи може громадянин добро­вільно звернутися до землевпорядної організації, що має ліцензію на від­повідний вид робіт, про виготовлен­ня за його кошти технічної докумен­тації та державного акта на право власності на земельну ділянку?

Постановою Кабінету міністрів України від 05.08.2009 №844 перед­бачено можливість безоплатних оформлення та видачі державних актів на право власності на земель­ну ділянку за спрощеною процеду­рою. При цьому можливість скористатися наданим правом вини­кає у громадян, які вже мають рі­шення органів місцевого самовря­дування, або органів виконавчої влади про передання їм у приватну власність земельних ділянок. Але це не обов'язок громадян, а їхнє право, яким вони можуть скорис­татися або ж ні. У випадку, коли громадянин за різних обставин ба­жає добровільно укласти договір на виготовлення технічної документа­ції і оформлення та видачу державного акта права власності самос­тійно із організацією, що має лі­цензію на відповідні види робіт, і оплата за таким договором здій­снюватиметься безпосередньо са­мим громадянином, ні територі­альний орган Держкомзему, ні структурний підрозділ Центру ДЗК не в праві чинити перешкоди здій­сненню цих робіт. Разом з тим, з метою унеможливлення в подаль­шому звинувачень щодо неправо­мірності дій або невиконання пос­танови Кабінету міністрів України від 05.08.2009 №844, доцільно бра­ти відповідну заяву (розписку) від громадянина про добровільність його дій.

Забороняється призупиняти ре­єстрацію та видачу державних актів громадянам, які уклали відповідні договори з Центром ДЗК до наб­рання чинності згаданої постанови Кабінету міністрів України.

5. Чи може безкоштовно виготов­лятися технічна документація у ви­падку прийняття рішення після 01.01.2002 року?

У даному випадку рішення про передання у приватну власність зе­мельної ділянки мало прийматися вже за наявності розробленої зем­левпорядною організацією, що має ліцензію на проведення відповід­них робіт, технічної документації або проекту відведення земельної ділянки, і в такому випадку безоп­латним є тільки виготовлення та реєстрація державного акта на пра­во власності на земельну ділянку.